Амброзія (Ambrosia) відноситься до ряду однорічних і багаторічних світлолюбивих трав’янистих рослин, рідше напівкущів.

  За зовнішнім виглядом вона схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Амброзія з родини Айстрових (Складноцвітих) і налічує 30 видів.
Рід «амброзія» вперше описав К. Лінней у 1753 році. У перекладі з грецької амброзія означає «безсмертя». У давньогрецькій міфології «амброзією» називають «їжу богів», що нібито надавала їм безсмертя.
Понад 100 років тому, випадково, зі своєї батьківщини – Північної Америки, разом з насінням конюшини та жита на поля Європи був завезений цей бур’ян.
Згодом він потрапив і на Україну. Перші поодинокі дикорослі популяції невідомої рослини з’явилися ще в 1914 – 1918 роках, і лише в 1925 році у визначниках України з’явився один із видів цієї рослини – амброзія полинолиста.
Загальна площа зараження Ченівецької області цим карантинним бур’яном станом на 01.01.2020р. складає 0,804 тис. га. В області затверджені фітосанітарні заходи щодо локалізації та ліквідації регульованого шкідливого організму на 2019-2024 роки.
Коренева система рослини сягає 4 метрів завдовжки. Стебло прямостояче, розгалужене, висотою 20 – 250 см. Рослина вкрита волосками. Листки яскраво – зеленого кольору, черешкові, розсічені, подібно до листків полину звичайного. Квітки одностатеві. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті, зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноцвіткові, розміщені по 1 – 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть. Одна рослина дає близько 100 тис. зернят, які зберігають схожість до 10 – 15 років, а при сприятливих умовах 30 – 50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає. Цвіте амброзія із середини серпня до кінця жовтня.
Росте амброзія в посівах різних культурних рослин, так обабіч доріг, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобуди), або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони. За рік бур’ян може захопити до 5 км території.

На превеликий жаль, ця симпатична на вигляд рослина приносить дуже багато шкоди:
1.Виснажує і висушує грунт. Варто «завести» одну рослинку амброзії – і сміливо можна прогнозувати її суцільні зарості через 2-3 роки. Стрижневий корінь здатний на 4 метри проникати вглиб грунту, а сама рослина досягає висоти 180 см (зустрічалися і двометрові екземпляри). Розвиваючи таку потужну надземну масу і кореневу систему, бур’ян стрімко пригнічує всі культури, які знаходяться поруч.
Є експериментальні дані: для того, щоб виростити 1 кг власної речовини (сухого), амброзія використовує 948 кг води, забирає з грунту 1,5 кг фосфору і 15,5 кг азоту. Уявляєте, як збіднюється і висушується грунт! Кілька років буйства амброзії – і грунт стає просто непридатним для обробітку.
2.Затінює культурні рослини. Своїм густим листям цей бур’ян створює щільну тінь і закриває від світла культурні рослини. Відзначено, що на засмічених амброзією ділянках урожай різко знижується.
3.Витісняє лугові трави. На луках і пасовищах амброзія витісняє злаково-бобові трави. Якщо бур’ян потрапив в сіно, кормові якості його помітно знижуються.
4.Псує смак молока. Якщо в їжу дійних корів, кіз і інших тварин потрапляє квітуча амброзія, молоко набуває різкого неприємного запаху і смаку.
5.Викликає у людини алергію. Алергологи вважають крихітний пилок амброзії одним з найбільш агресивних алергенів, який поряд з алергічною реакцією здатний викликати і астму. Ніякі інші бур’яни і дерева не мають такого великого спектра впливу пилку на шкіру і слизові людини. Алергічна реакція нaстає при концентрації 25 зерняток пилку на 1 куб.м атмосферногo повітря. А одна добре розвинена рослина дає до декількох мільйонів зерняток пилку. При тому, для контакту з алергеном зовсім не обов’язково, щоб амброзія росла на власній ділянці або пустирі поблизу. Під час потужних атмoсферних циклонів, що супроводжуються сильними вітрами, пилок амбрoзіі може долати величезні відстані .
Симптоми реакції на амброзію.
Подібні до симптомів, викликаних будь-яким пилком дерев і трав, коли він потрапляє в організм або вступає в контакт із шкірою.

Найбільш поширені з них:
– нежить;
– свербіж та почервоніння очей;
– сльозоточивість;
– сверблячка шкіри;
– кашель або хрипи;
– біль або першіння в горлі.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:
узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км);
сільськогосподарських угідь.

Боротьба з амброзією:
1.Скошування. Досить ефективним буде тільки в період бутонізації. У амброзії є підступна властивість: якщо скосити її в період активної вегетації, вона утворює заново в 2-3 рази більше молодих пагонів, ніж було. Тому, поки вона росте, одноразове скошування заборонене – воно призведе тільки до ще більшого зростання. Ефективне багаторазове скошування – не менше, ніж 3-5 разів за сезон – для того, щоб не дати рослині можливості плодоносити.
2. Виривання з коренем. Найнадійніший в наявних умовах метод. Якщо територія невелика, то амброзії таким методом можна позбутися майже повністю.
3. Хімічний метод. Якщо засмічена амброзією територія велика, вручну цієї трави не позбутися. Тоді показане диференційоване використання різних гербіцидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» у встановлені терміни з рекомендованими нормами. Це групи гліфосатів: пріма,с.е., калібр 75, в.г., гранстар Про 75, в.г., раундап Макс, РК, ураган-форте500 SL, РК, глісол Євро, в.р., гліфос Супер,в.р., космік, в.р., торнадо, РК, домінатор 360, РК та інші. Але на територіях населених пунктів, в курортних зонах, на пасовищах застосування гербіцидів категорично заборонено.
4. Витіснення іншими рослинами. Фахівці рекомендують знищувати бур’ян його ж зброєю – витісняючи іншими рослинами, газонними травами або багаторічниками. Цей метод отримав назву «штучне залуження». На сінокосах, пасовищах і територіях біля ферм рекомендується створювати штучні фітоценози з багаторічних бобових і злакових трав або їх сумішей (стоколос безостий, пирій бескореневищний, житняк, костриця, лисохвіст, еспарцет, люцерна). Такі суміші за два-три роки добре розростаються і практично повністю здатні придушити амброзію. На старих покладах з щільною дернини вона взагалі зникає.

Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх землекористувачів.